...наслідки зниження для України ціни на газ.
- Ми сьогодні плануємо поговорити про бюджет, про співпрацю з МВФ і про харківські домовленості. Пропоную почати з бюджету, оскільки це - головний фінансовий документ року, велика частина якого вже пройшла. Отже, Кабмін передав на розгляд парламенту законопроект про держбюджет на 2010 рік. Дефіцит бюджету пропонується встановити на рівні майже 58 мільярдів гривень або 5% ВВП. Проект бюджету розраховано, виходячи з таких макропоказників, як темпи зростання ВВП 3,7%, інфляція - 13%. Як би ви загалом оцінили цей документ? В чому його реформаторство? - Питання, які стосуються бюджету-2010, умов співпраці з МВФ, газових відносин з РФ, взаємопов’язані і впливають на всі складові: від конкурентоспроможності економіки до рівня життя громадян. Україна дуже багато втрачає як держава у зв’язку з тим, що ми фактично єдина країна в Європі і на пострадянському просторі, яка розпочала рік без держбюджету, без програми розвитку, параметрів валютно-курсової, грошово-кредитної політики. Інвентаризація, яка була проведена за останні півтора-два місяця, підтвердила навіть більше, ніж ми очікували, безпрецедентну кризу, в якій опинилась держава після попередніх двох років. Тому бюджет треба приймати, бюджет - це мала фінансова конституція.
Прийняття бюджету - це не самоціль, він повинен бути збалансований, і тут дуже важливо те, що сьогодні нам вдалося знизити практично на 100 доларів ціну природного газу, ми йдемо напрямком переговорів із МВФ на умовах, які наближені до наших інтересів. Ресурси, які будуть нам надані, будуть спрямовуватися не на дефіцит бюджету, а на інфраструктурні проекти, розвиток внутрішнього ринку, будівництво, транспорт. Параметри, які сьогодні закладені в проект держбюджету, це те мінімальне завдання, яке ми зобов’язані виконати. В першому кварталі вже є деякі позитивні тенденції - хоча це не є результат успішної роботи, це реакція на більш позитивну кон’юнктуру світового ринку, - але за перший квартал загальний обсяг виробництво порівняно з першим кварталом минулого року зріс десь на 11%, а ВВП за перший квартал - плюс 5%.
В чому реформаторство? В тому, що нам необхідно поєднати в бюджеті дві складові – дуже серйозні антикризові заходи, щоб зупинити падіння ВВП, зупинити зростання дефіциту бюджету, і в той же час спрямовувати зусилля на стратегію розвитку. В Україні до сьогоднішнього дня призупинено всі програми розвитку, починаючи з реформування Збройних сил і завершуючи програмою авіабудування чи відновлення рухомого складу в містах. От в цьому і є головне завдання, і період стабілізації повинен поєднуватися з серйозними кроками по структурних реформа.
- Прем’єр зазначив, що в бюджеті на 2010 рік в повному обсязі враховуються видатки на виконання закону про підвищення соцстандартів. На які жертви йде Уряд заради виконання саме цієї статті? - Це не жертви, це необхідність, яку ми не раз аргументували на попередніх етапах і будучи в опозиції. Це ганебне становище, коли незалежна статистика європейських структур підтверджує, що за результатами 2009 року в Україні найнижча в Європі середня зарплата. Там намалювали 240 доларів на місяць на одного громадянина за 2009 рік, і це дуже серйозно, бо та ж Молдова випереджує нас з 251 доларом, в Білорусії - 375, в Росії наближається до 700 доларів, а в Польщі - 1200 доларів. Тому виконання зобов’язань держави по соцстандартах - це не популізм, не політична кон’юнктура, а жорстка необхідність. Ми знайшли ресурси в цьому бюджеті, в тому числі і всупереч деяким напрямкам розвитку, щоб виконати ці зобов’язання з 1 листопада, і те, що не було виплачено соціально вразливим верствам населення - ветеранам, пенсіонерам, інвалідам, дітям-сиротам, багатодітним сім’ям, - буде заднім числом перераховано з 1 листопада 2009 року. Але надалі ці ресурси треба шукати не за рахунок друкування, не за рахунок накопичення внутрішніх і зовнішніх боргів, а, в першу чергу, спираючись на більш ефективну економіку. Ми на це налаштовані, це ми закладаємо в проект бюджету-2010, проект держпрограми соціально-економічного розвитку, і тут треба діяти чітко, не гаючи часу.
- Днями, коментуючи наміри Кабміну обмежити пенсії, що теж розглядається як стаття поповнення бюджету, віце-спікер Томенко заявив, що уряд Тимошенко двічі, в 2005 і в 2008 роках, обмежував максимальний розмір пільгових пенсій, але двічі КС за поданням депутатів від ПР і КПУ зупиняв дію відповідних змін. Чи не бачите ви в цьому якихось подвійних стандартів, і чи підете ви на це, незважаючи на вердикт КС?
- Однозначно в питаннях соціального захисту не повинно бути подвійних стандартів, а, навпаки, повинна бути максимально чесна і прозора політика держави по відношенню до громадян. Навколо цього питання дуже багато різноманітних інсинуацій, і я хочу офіційно підтвердити, що в Уряді немає намірів підвищувати пенсійний вік, бо це не відповідає реальному стану демографічної ситуації. А що стосується пенсійної системи, однозначно необхідно в стислі терміни відновити кроки по пенсійній реформі, яка була фактично заблокована. Треба, щоб пенсія нараховувалась не методом середньої температури по палаті, а враховувався стаж людини, кваліфікація і багато інших чинників. А що стосується розмірів, я за те, щоб обмежити розмір максимальних пенсій, і впевнений, що це питання - на порядку денному, бо розрив між вищими і нижчими доходами в Україні досягає вже 30 разів. Такого нема навіть в США – найкапіталізованішої державі у світі. Це необхідно вирішувати з точки зору максимального рівня пенсій.
- Що сьогодні відбувається навколо неповернення ПДВ? Чому досі не почався процес повернення ПДВ? Здається, обіцяли, нібито. - Це питання нас дуже турбує, бо є астрономічні цифри заборгованості держави, тобто бюджету перед платниками податків. На цей час сума заявки на відшкодування ПДВ складає більше 31 мільярдів гривень. Навіть якщо взяти 7-8 мільярдів - це сумнівні зобов’язання, які ще треба перевірити, то залишається ще мінімум 24 мільярди гривень, які держава заборгувала платникам податків, тобто підприємства безвідсотково кредитують державу, вимиваючи обігові кошти, знижуючи конкурентоспроможність і втрачаючи ринки збуту. Ми наполягаємо, щоб у законі про бюджет це питання було відрегульовано в контексті тих сум, які необхідно відшкодувати з точки зору прогнозу експортної діяльності. Особливо страждає АПК, і в тому числі базові галузі – хімічна, металургійна.
По-друге, питання повернення боргів через цінні папери, через облігації внутрішньої позики повинно бути прозорим і добровільним, ці механізми слід відпрацьовувати в діалозі влади і суб’єктів економіки, платників податків. На минулому тижні Український союз промисловців і підприємців, практично всі основні об’єднання і асоціації підписали меморандум про взаємодію з Кабміном, і ми наполягаємо, щоб це було спільним результатом, і в найближчу середу ми збираємо економічний блок Уряду, підприємців і будемо шукати механізм із тим, щоб він був прозорий, а з моменту прийняття держбюджету не допускати накопичення нової заборгованості.
- Ми вже чули про наміри Уряду запровадити податок на розкіш. Як виглядатиме виконання цього закону, якщо він пройде в парламенті? І невже ви вірите, що всі депутати, котрі підпадають під статті цього закону, візьмуть і проголосують за те, щоб платити більше грошей із своєї кишені до бюджету? - Я погоджуюсь із тим, що це буде дуже непроста справа, але це треба робити. Мова йде про відпрацювання податкового законодавства, яке діє в усіх розвинених країнах. Це податок на нерухомість, податок на розкіш – яхти, автомобілі вартістю близько 70 тисяч і вище, будинки загальною площею вище 500 метрів і так далі. Нам необхідно це робити, щоб не допускати надприбутків на фоні зубожіння більшості українців. Такий проект закону відпрацьовується, і я впевнений, що він буде внесений на порядок денний. Слід відпрацьовувати цю систему, яка б давала доходи в бюджет, за принципами, які існують в усіх європейських країнах. Так, буде супротив, але я думаю, що питання відповідає інтересам українців, і його треба вирішувати.
- А як ви прогнозуєте, коли воно буде стояти перед депутатами безпосередньо? - Я думаю, що десь в середині травня підготовка цього законопроекту має бути завершена, і він має бути внесений на розгляд парламенту. Якщо він не буде внесений Урядом, він буде внесений як законодавча ініціатива окремих депутатів чи фракцій.
- В проекті держбюджету також запланований дохід від приватизації держмайна на рівні 10 мільярдів гривень. Влада вже визначила об’єкти, які продаватиме цього року? І як ці питання взагалі погоджуватимуться з тими, хто входить у вашу коаліцію, але виступає за націоналізацію приватного майна? Чи не розширяться апетити у зв’язку з бажанням поповнити державну скарбницю за рахунок майна? - Я проти того, щоб в період, коли дуже різко упала ліквідність і вартість нерухомості, в тому числі й інвестиційна привабливість стратегічних підприємств, кидати їх на масову приватизацію. Цього не можна робити, і я впевнений, що коли мова йде про стратегічні підприємства, як той же «Укртелеком», «Турбоатом» чи ОПЗ, перед тим, як приймати рішення про приватизацію із залученням інвесторів, приватних власників, ці питання мають бути прораховані таким чином, щоб держава зберігала вплив, щоб це було зроблено в момент, коли ліквідність підприємства набагато вища. І однозначно кошти від приватизації не повинні бути спрямовані тільки на поточне споживання. Навпаки, всі держави, які приватизують підприємства, йдуть на те, щоб кошти від приватизації працювали на інноваційні проекти, енергозбереження, підтримку бізнесу, тобто на розвиток. Тому навколо цього питання буде серйозна дискусія, і я буду робити все, щоб мінімізувати це і не допустити масової приватизації наших стратегічних підприємств.
- Щодо процедури ухвалення бюджету сьогодні є як мінімум дві потенційні загрози чи то проблеми: наміри опозиції заблокувати парламент у зв’язку з ратифікацією славнозвісної харківської угоди і певні ідеологічні розбіжності між олігархами і комуністами, які входять до однієї коаліції. Як діятиме в цих випадках урядова команда і коаліція? - Я вважаю, що коли мова йде про держбюджет, тим більше в умовах системної кризи, дуже важливо, щоб були виконані всі регламентні вимоги щодо етапності розгляду закону про держбюджет в комплексі з програмою соціально-економічного розвитку, бо це взаємопов’язані питання, це ресурсна база, це пріоритети. Треба, щоб в кінці ми прийняли якісний збалансований документ, який дасть можливість зупинити кризу і забезпечити розвиток, тим більше - це основа для відпрацювання бюджету на 2011 рік, бо в травні вже практично розпочинається бюджетний процес на наступний рік. Це було б правильно, і я був би вдячний за таку позицію не тільки коаліції, а й опозиційним фракціям, бо бюджет - це мала фінансова конституція, навколо якої треба відкинути політичну метушню, протистояння. Якщо опозиція буде блокувати парламент, не давати можливість системного розгляду, ми будемо змушені скоротити процедуру і проголосувати за бюджет. Але тут виникають ризики неоптимальних рішень, бо це буде скорочена процедура.
- Поговоримо про нашу співпрацю з МВФ. Якщо на початку нова влада прагнула отримати бодай четвертий транш кредиту, який було недоотримано ще урядом Тимошенко, то сьогодні Тігіпко повідомив, що Уряд Азарова розраховує отримати від МВФ не 4, а аж 20 мільярдів доларів. Урядовець каже, що після перегляду газових угод з МВФ стало набагато легше працювати. По-перше, який зав’язок між переглянутими угодами по газу і щедрістю МВФ? А по-друге, навіщо позичати у МВФ так багато грошей, адже, перебуваючи в опозиції, ваші колеги жорстко критикували подібну практику Тимошенко? Зокрема, коли в листопаді 2008 року було схвалено кредитну програму для України на 16,5 мільярдів доларів, Янукович, тодішній Лідер опозиції, критикував тодішнього прем’єра Тимошенко за те, що вона бере гроші в борг. Де тут логіка? - Зовнішні запозичення - це достатньо розвинута практика, але умови запозичення повинні базуватися на національних інтересах держави і бути балансом інтересів з міжнародним фінансовим партнером, а по-друге, кредити МВФ не можна спрямовувати на поточні витрати, вони повинні йти на підвищення стабільності фінансової системи з тим, щоб знизити вартість кредитних ресурсів на інфраструктурні об’єкти, транспорт, будівництво тощо. Я дуже радий, що після внутрішньої дискусії чітко сформована позиція, що ми не будемо працювати з МВФ на тих умовах, на яких працював уряд Тимошенко, бо це були не умови, а, по суті, зовнішній диктат. На жаль, попередній уряд із цим погоджувався навіть у заходах державного протекціонізму, що було дуже принципово в умовах кризи. Тому зараз мова йде про нову програму співпраці на умовах, які дають можливість Україні відпрацьовувати власні напрямки бюджетної політики, податкової, політики державного протекціонізму. Але майбутні кредити не повинні йти на погашення дефіциту бюджету й інші поточні напрямки. Йде дуже складний переговорний процес, і нам треба виходити з позиції держави, яка ходить по світу з простягнутою рукою і просить кошти чи то в МВФ, чи то в Росії, чи то в Брюсселі.
А чому МВФ став трішки більш поступливішим? Тому що після того, як знизилась ціна на газ на 100 доларів, це дало нам можливість внести в парламент проект держбюджету з дефіцитом 5,3%, а це саме те, що необхідно нам з точки зору виходу з кризи і відповідає попереднім домовленостям. Але переговори з МВФ ще не завершені.
- Зрозуміло, що платити меншу цін за газ завжди вигідніше, однак і споживати його в такому разі доводиться більше, а це якось розслабляє. Західні експерти кажуть, що Київ спантеличив МВФ саме ігноруванням структурних вимог, адже ключовою ідеєю попередньої угоди з МВФ був поступовий перехід на ринкову основу у відносинах із Росією. А в цьому сенсі харківська угода, на погляд фахівців і експертів, крок назад. Отримавши дешевий газ, замовили його більше, ніж планувалося, на три тисячі кубів. Як це позначиться на зниженні енергоємності виробництва та інвестиціях в енергоефективність нашої країни? Ви не бачите закладених тут проблем на довгострокову перспективу? - Україна має дуже енергоємну економіку, і ми витрачаємо на одиницю ВВП в 2-3 рази більше енергоносіїв, ніж в Східній Європі, а по відношенню, наприклад, до Німеччини, - в 7 разів більше. Незважаючи на всі домовленості, наша країна повинна зміцнювати політику енергозбереження, технологічне переозброєння основних фондів. Тут ніякого спокою не повинно бути, бо альтернативи цьому немає. В той же час нам треба зрозуміти, що ситуація несе в собі величезні ризики для нашої держави. Ті угоди, які були підписані 19 січня 2009 року між Україною і Росією, більшою частиною не відповідають національним інтересам, починаючи з формули ціни. Тому зараз харківська домовленість дала нам можливість відійти від величезного дефіциту бюджету, від загрози банкрутства НАК «Нафтогаз», ми можемо сьогодні сказати, що не будуть підвищуватися тарифи для населення.
- Ви кажете, що не буде підвищення тарифів, Президент казав, що не буде, проте Тігіпко сьогодні сказав: «Завдяки новим домовленостям питання про підвищення тарифів не стоїть так гостро, однак я вважаю, що Уряд зобов’язаний піти на непопулярні заходи і підвищити тарифи на газ». Кому вірити і до чого готуватися? - Я не хочу дискутувати з Тігіпком на відстані, але хочу нагадати, що в Україні безпрецедентно низький рівень життя, і, що б не казали про зарплату в конвертах, про тіньову економіку, про те, що в нас 14 мільйонів пенсіонерів отримують зарплату в конвертах, це просто ганебна оцінка по відношенню до них. В цій ситуації без ефективної системи запобіжних заходів ні на які підвищення не можна йти. Тому коли мова йде про економічні розрахунки і зміни цін і тарифів, включаючи ЖКГ, це має бути комплексна програма, яка буде охоплювати і заходи соціального захисту, і розвиток ЖКГ. Але підвищення тарифів не повинно випереджати підвищення зарплат і пенсій. Якщо цей принцип порушується, на виході буде соціальна напруга, неплатежі і руйнація рівня життя громадян.
RSS